Венеціанська комісія не згодна з претензіями Угорщини щодо мови нацменшин

Мовна стаття українського закону «Про освіту» не обмежує права національних меншин у нашій країні. Такий висновок 8 грудня оприлюднила Венеціанська комісія — дорадчий орган Ради Європи з питань конституційного права. Там не згодні з претензіями угорського уряду.

Комісія рекомендує подовжити термін впровадження статті. У законі «Про освіту» прописано, що вона має набути чинності 2020 року.

— Думаю, не варто вносити жодних змін. В обмеженому часі цей процес відбуватиметься швидше. Якщо подовжити період, це може затягнутися, — розповідає громадський діяч та правозахисник Роман Матис, 39 років. — Стаття грамотно прописана. Там немає до чого причепитися. Якби, за законом, мови нацменшин викладали лише як предмет без можливості вивчати інші дисципліни цією мовою — це було б втручанням у права меншин. У нашій статті є правова основа для викладання інших предметів мовою нацменшин чи офіційними мовами Європейського Союзу. Тобто держава допомагає нацменшинам не забути рідну мову і при цьому вивчити державну. Раніше цього не було. Наприклад, на Закарпатті в районах із великою угорською нацменшиною у школі викладали виключно угорською. Іноді уроки проводили українською.

У початковій школі навчатимуть мовою нацменшин. У старшій поступово вводитимуть дисципліни українською. У закладах професійно-технічної освіти та вузах викладатимуть лише державною.

— Точну пропорцію предметів та як саме відбуватиметься навчання мовами нацменшин, кожна школа визначатиме самостійно. Це залежатиме від специфіки національних громад. До прикладу, у тому ж Закарпатті є велика спільнота ромів. Але вони навчаються українською й не претендують на ромські школи та викладання предметів своєю мовою, — говорить заслужений учитель України  Віктор Громовий.

джерело

2017-12-12T08:49:42+03:00 12.12.2017|КМУ|

Об авторе:

Оставить комментарий